Біологія 8 клас

Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Лімфа. Кров, її склад та функції.

Мета: сформувати в учнів уявлення про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість; розкрити роль крові та з’ясувати її склад;формувати вміння виділяти головне, порівнювати, робити висновки; створити умови для формування в учнів базових компетентностей: комунікативної, самоосвітньої, соціальної, дослідної;виховувати культуру біологічної мови, розвивати логічне мислення.

Матеріали та обладнання: таблиця “Будова крові “, інструкційні картки

Тип уроку: комбінований урок засвоєння нових знань, застосування вмінь і навичок

Методи і методичні прийоми: розповідь, фронтальне опитування, демонстрація, робота в групах, лабораторне дослідження, робота з підручником, випереджальне завдання, активізації уваги та мислення.

Терміни та поняття: гомеостаз, кров, лімфа, плазма, сироватка крові

Випереджувальне завдання:

Підготувати цікаві повідомлення з теми «Кров»

Оформлення дошки: в центрі – запис теми уроку, зліва – таблиця «Будова крові»

Очікувані результати:

учні повинні знати:

- поняття «гомеостаз», «кров», «лімфа», «плазма», «сироватка крові»;

- особливості будови та функцій крові, лімфи, тканинної рідини, плазми крові.

учні повинні вміти:

- характеризувати та описувати склад крові, лімфи та плазми;

- пояснювати взаємозв’язок між рідинами організму;

- робити висновки про значення рідинного середовища організму в підтриманні гомеостазу;

- дотримуватися правил роботи з мікроскопом.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

Емоційне налаштування

Слово вчителя. Доброго вам дня, дорогі діти! Вірю, що він буде таким, бо сьогодні ми з вами відкриваємо ще одну сторінку книги під назвою «Людський організм». Ми з вами вже багато дізналися про свій організм, але ці знання будуть далеко неповними, якщо не дізнаємося, яким чином він підтримує нормальну життєдіяльність. Адже це дозволяє вам бути активними, долати труднощі, щодня пізнавати щось нове, обговорювати, осмислювати, досліджувати, ділитися думками. Я бажаю, щоб вам завжди вистачало умінь, сил, знань і натхнення для втілення в життя своїх мрій і задумів.

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Розповідь з елементами бесіди

На світанку еволюції життя зародилось у воді – світовому океані. Клітину, яка щойно виникла, від теплої води і розчинених у ній поживних речовин відокремлювала лише тоненька оболонка – клітинна мембрана. Через неї клітина легко отримувала все, що їй було потрібно для життя, а також легко віддавала все зайве. Пізніше на Землі з’явилися багатоклітинні організми із замкнутою порожниною тіла. Будова їх постійно ускладнювалася, а розміри збільшувалися.

- Які проблеми постали перед такими організмами?

- Що потрібно для того, щоб у багатоклітинному організмі зберігалися умови для існування кожної клітини?

Через мільярди років еволюції природа дала відповідь на ці запитання, створивши внутрішнє середовище організму.

Відомий фізіолог Клод Бернар писав: «Я першим почав наполягати на тій ідеї, що для тварин є два середовища: Одне – зовнішнє, у якому розташований організм, а друге внутрішнє, у якому живуть елементи тканин».

Фронтальне опитування

- Які системи органів у тварин беруть участь у підтриманні сталих умов життєдіяльності клітин?

- Як відбувалася еволюція транспорту речовин у тварин?

- До якого виду тканин належить кров і лімфа? Які особливості будови цих тканин, пов’язані із забезпеченням сталості внутрішнього середовища?

- Що таке дифузія, осмос?

ІІ. Етап цілевизначення і планування.

Слово вчителя. Сьогодні ми з вамидослідимо особливості внутрішнього середовища організму, ознайомимося зі складом та функціями крові. Як ви вважаєте, якими шляхами ми зможемо це з’ясувати?

( Орієнтовні відповіді учнів: опрацювати матеріал підручника, ознайомитися з таблицями та ілюстраціями, розглянути тимчасові мікропрепарати під мікроскопом)

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Етап виконання плану діяльності

1. Внутрішнє рідке середовище організму, його склад

Пояснення вчителя, складання опорної схеми:

Внутрішнє середовище організму утворене трьома типами рідин – кров’ю, лімфою та тканинною рідиною, що здійснюють зв'язок між органами та клітинами організму, між організмом і навколишнім середовищем.

Внутрішнє рідке середовище організму
Тканинна рідина (міжклітинна речовина)
лімфа
кров

Тканинна рідина омиває клітини. Із плазми крові до неї надходять поживні речовини й кисень, а з клітин – продукти метаболізму. Тканинна рідина, відтікаючи від органів і тканин у лімфатичні судини, перетворюється на лімфу.

Незважаючи на активний обмін, склад внутрішнього середовища залишається практично незмінним, тобто підтримується гомеостаз.

Термін «гомеостаз» запропонував американський фізіолог Уолтер Бредфорд Кеннон 1932 року у своїй книзі «TheWisdom of the Body”

(« Мудрість тіла») як назву для «координованих фізіологічних процесів, які підтримують більшість стійких станів організму».

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

- Як ви вважаєте, чому?( обговорення різних висловлювань в учнів з даного питання)

Гомеостаз – це сукупність складних пристосувальних реакцій організму, направлених на усунення або максимальне обмеження дії чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, які порушують відносну динамічну сталість внутрішнього середовища організму (наприклад сталість температури тіла, концентрації глюкози і йонів Кальцію у крові, концентрації йонів Гідрогену, рівня кров’яного тиску тощо)

Сталість внутрішнього середовища забезпечується безперервною роботою органів дихання, виділення, травлення і регулюється нервовою та ендокринною системами.

Обмін речовин між кров’ю і тканинною рідиною відбувається за допомогою дифузії та осмосу.

2.Склад і функції рідин внутрішнього середовища організму людини

Розповідь вчителя:

Внутрішнє середовище організму складає кров разом із лімфою та тканинною рідиною. Між цими трьома складовими внутрішнього середовища існує тісна взаємодія, що створює умови для життєдіяльності організму.

Робота в групах

1 група – опрацювати текст підручника ( пар. 17, ст. 85, з’ясувати функції крові, занести до таблиці;

2 група - опрацювати текст підручника ( пар. 17, ст. 85, з’ясувати функції лімфи, занести до таблиці;

3 група - опрацювати текст підручника ( пар. 17, ст. 85, з’ясувати функції тканинної рідини, занести до таблиці.

Самостійна робота з підручником, заповнення таблиці

Склад і функції внутрішнього середовища

Склад внутрішнього середовища Місце розташування Функції
Кров Серце та кровоносні судини дихальна; виділення; захисна; живильна; терморегуляція; регулювальник; гомеостатична.
Лімфа Лімфатична система Постачання рідини у кровоносне русло; затримка та знищення хвороботворних організмів
Тканинна рідина Проміжки між клітинами всіх тканин Проміжне середовище між кров'ю та клітинами; транспорт кисню, живильних речовин, вуглекислого газу, продуктів розпаду

3. Склад крові

Розповідь, робота з таблицею, створення опорної схеми

Свіжовипущена кров являє собою червону непрозору рідину. Якщо вжити заходів, які б запобігали зсіданню крові, то при відстоюванні, а ще краще при центрифугуванні вона виразно розділяється на два шари. Верхній шар – трохи жовтувата рідина – плазма і нижній – осад темно-червоного кольору. На межі між осадом і плазмою – тонка світла плівка. Осад разом із плівкою складається з формених елементів крові– еритроцитів,лейкоцитіві кров'яних пластинок – тромбоцитів. Всі клітини крові живуть визначений час, після чого руйнуються.

Вода (90 %)
Плазма крові — жовтувата рідина, компонент крові, що складається із розчинених у воді білків, вуглеводів, солей, біологічно активних речовин (гормонів, ферментів тощо), а також продуктів клітинної дисиміляції, які підлягають виведенню із організму. У людей вона становить близько 60% об’єму крові. Плазма крові, проходячи через кровоносні капіляри, безперервно отримує і віддає різні речовини, але її склад залишається відносно стабільним.
Глюкоза ( 0,95 )
Білки ( 7 %)
Плазма(55-60%) Форменіелементи 40- 45%) ( 40-45 %)
Продукти розпаду
Мінеральні солі 0,9 %
Тромбоцити (250 – 400 тис. мм2)
Еритроцити (4-5 млн.) мм2
Лейкоцити (6-8 тис.мм2)

Випереджальне завдання. Прийом «Дивуй!»

Орієнтовно:

· Вперше клітини крові виявив італійський анатом і лікар М. Мальпігі (1665 р.). Він вважав, що це жирові пухирці, еритроцити і тромбоцити – це маленькі тваринки «анімалікули».

· Клітини крові постійно відмирають і заміняються новими. У дорослої людини щогодини відмирає мільярд еритроцитів, 5 мільярдів лейкоцитів і 2 мільярди тромбоцитів. На зміну їм приходять нові клітини, вироблювані в кістковому мозку і в селезінці. За добу замінюється приблизно 25 грамів крові.

· Кістковий мозок дорослої людини важить в середньому 2600 грамів. За 70 років життя він дає 650 кілограмів еритроцитів і тонну лейкоцитів.

· Кров людини має слаболужну реакцію. Величина рН артеріальної крові дорівнює 7,4; рН венозної крові внаслідок більшого вмісту в ній вуглекислого газу дорівнює 7,35.

· Існує велика практика збирання донорської плазми крові. Плазма відділяється від еритроцитів центрифугуванням за допомогою спеціального апарату, після чого еритроцити повертаються донору. Цей процес називається плазмаферезом

· Водний розчин солей, зокрема натрію хлориду, концентрація якого дорівнює 0,9% називають фізіологічним. Він підтримується ена сталому рівні. Його використовують у медицині для поповнення об’єму крові в організмі у разі значних крововтрат.

4. Функції крові

· Інтерактивна вправа «Гроно» (за текстом підручника, ст.87, учні складають «гроно», вказують на важливість функцій, які виконує кров, у вигляді схеми).

· Поетична хвилинка

Кров

У венах плине рідина,

Що нам життя дає сповна.

Високим тиском рве серця,

Із соромом йде до лиця.

Вона найперша сповістить

Закоханості світлу мить,

Як хвиля тіло сколихне

В душі безслідно не мине.

Всі почуття і злість, і біль,

І поєднання ніжних тіл

Пульсує в нас живильний струм,

В нім джерело для творчих дум.

Ця життєдайна рідина,

В утробі, матір’ю дана.

Кожну хвилину знов і знов,

Курсує тілом наша кров.

IV. Рефлексійно- оцінювальний етап

1) Лабораторне дослідження

Тема: Мікроскопічна будова крові людини

Мета: вивчити мікроскопічну будову крові людини

Обладнання: постійні мікропрепарати крові людини, мікроскоп.

Хід роботи

1.Підготуйте мікроскоп до роботи, переведіть його в робоче положення.

2. Розгляньте постійний мікропрепарат крові людини під малим і великим збільшенням мікроскопа. Знайдіть формені елементи крові. Зверніть увагу на форму клітин, наявність ядра.

3. Замалюйте побачене в полі зору мікроскопа. Позначте та підпишіть клітини крові.

4. За результатами роботи зробіть висновок.

2) Обговорення проблемних питань

- Які основні рідини становлять внутрішнє середовище організму людини?

- Які особливості мають рідини внутрішнього середовища, забезпечуючи гомеостаз?

3) Метод «Акваріум»( учні класу об’єднуються в дві групи. Кожна група отримує творче завдання).

Завдання для першої групи.

У разі частого та глибокого дихання у тканини мозку потрапляє багато кисню. Це призводить до звуження, а іноді й спазмів кровоносних судин головного мозку. Чому організм бореться як із нестачею, так і з надлишком кисню в організмі?

Завдання для другої групи.

«Дзеркалом організму» назвав кров відомий французький фізіолог Клод Бернар. Поясніть твердження вченого.

Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.

Надання та пояснення домашнього завдання:

- опрацювати § 17;

- дати відповіді на запитання (с.87);

- підготувати інформацію про історію дослідження переливання крові

Автор. Флоренко Ляля Миколаївна, вчитель української мови і літератури Софіївської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Урок української літератури у 9 класі

Тема. Світове значення творчості Тараса Шевченка.

Мета: з’ясувати світове значення творчості Т.Шевченка, розкрити той великий «духовний імпульс», який подала діяльність митця у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України; схарактеризувати внесок Кобзаря у скарбницю української літератури, у розвиток української літературної мови; розвивати пам’ять, мислення, увагу, спостережливість; вміння узагальнювати, виділяти головне, суттєве із потоку інформації, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів; сприяти вихованню любові і поваги до генія українського народу.

Цілі.

Після проведення уроку учні

знають: світову велич українського поета, його вплив на літератури інших народів.

вміють: висловлювати й обгрунтовувати власне ставлення до прочитаного, оцінювати й характеризувати внесок Т. Шевченка в скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови, у світовий мистецький поступ; уміють користуватися різними джерелами інформації; узагальнювати й систематизувати її.

Формування ключових компетентностей:

- інформаційної – формувати вміння знаходити потрібну інформацію, використовувати джерела інформації для особистого розвитку, опрацьовувати, систематизувати й передавати матеріал;

- комунікативної – розвивати навички роботи в групі, вміння впливати на співрозмовника, активно користуватися лексичним запасом;

- соціальної – виробляти вміння адаптуватися і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі в колективі.

Змістові лінії літературної освіти.

Емоційно-ціннісна: усвідомлення важливої ролі Т.Г. Шевченка в історико – культурному поступі України.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації навчального матеріалу.

Методи і прийоми; слово учителя, бесіда, робота в групах, технологія « Мікрофон», , метод «Ажурна пилка», вправа « Барометр настрою», « Кольорозавдання».

Обладнання: портрет Т.Шевченка, фотоальбом, картки з різнорівневими завданнями та « Барометр настрою».

Випереджувальні завдання

Групові: « домашнім групам» дібрати літературу та вибрати матеріали до вказаної теми; систематизувати знайдені матеріали та підготувати повідомлення. .

1. « Значення творчості Т.Шевченка».

2. « Мистецький доробок Шевченка» .

3. « Світове значення творчості Т. Шевченка. Видатні діячі світової культури про Кобзаря».

Оформлення дошки.

По центру: запис теми уроку.

Зліва: портрет Т.Г.Шевченка.

Справа: вислів

Не вмре повік твоє святе ім’я!

Йому, як сонцю, вічно пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!

В. Гапріндашвілі

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Вправа « Барометр настрою»).( Додаток 1).

2.Привітання – налаштування

Учитель. Для того, щоб сьогоднішня наша зустріч була результативною, а діяльність на уроці – ефективною, вам необхідно усвідомити основні завдання:

а) бути ініціативними та дієвими;

б) послідовно і лаконічно викладати думки;

в) дотримуватись об’єктивності, логіки під час особистих спостережень і висновків;

г) виявляти власну творчість і фантазію;

д) цінувати робочий час уроку.

3.Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань

Виконання завдань різнорівневого характеру ( вправа « Кольорозавдання». Учні вибирають самі, яке завдання вони бажають виконати залежно від рівня сформованості навчальних досягнень.( Додаток 2)

ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.

1.Представлення концепту теми

В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким самородком українців є Т. Г. Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

М. Рильський

Т.Г.Шевченко для України – не просто народний поет, геніальний митець, доля якого обдарувала багатьма талантами. Його творчість та діяльність – це духовний імпульс у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України.

Сьогодні на уроці ми підсумуємо вивчення творчості Т, Шевченка – цього вільного голосу України. Велета духу і таланту. Ми маємо зрозуміти, в чому ж світова велич Кобзаря, його місце у світовому мистецькому просторі.

Ознайомлення учнів з темою, метою і епіграфом уроку.

2. Вибір особистісно значущих цілей із запропонованого переліку, ознайомлення з планом роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Слово вчителя. Океан Шевченкової творчості не має меж, його можна вивчати все життя, так і не збагнувши до кінця. Це таке багатогранне мистецьке явище, яке можна узагальнити хіба одним словом – геній.

Шевченко – одна з найвищих вершин духу людського, один із найвидатніших мислителів світу і водночас наша українська совість, наш порадник і найбільший правдолюб.

1.Робота в групах. Метод « Ажурна пилка». ( додаток 3)

Учні об’єднуються в « експертні» групи. По черзі кожен учень повинен якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп. За короткий проміжок часу учні отримують велику кількість інформації.

2.Бесіда

- Доведіть, що творчість Т. Шевченка є великою спадщиною не тільки вітчизняною, а й світовою?

- Як ви вважаєте, чому життя Кобзаря — це його громадський подвиг? Наведіть переконливі аргументи.

-У чому полягає значення художнього слова Т. Шевченка для простого народу в умовах самодержавства?

- Яким чином, на ваш погляд, збагачуючи й удосконалюючи українську літературну мову, Кобзар підніс її до рівня розвинутих літературних мов світу, відкрив нові шляхи й способи її дальшого розвитку? Свої міркування узагальніть.

- Обгрунтуйте, чому саме Т. Шевченко, а не хтось інший з його попередників, став основоположником нової української літератури.

- Як ви ставитеся до творів живопису Шевченка? Які картини справили на вас особливе враження, чим?

- Що дало Шевченкові право на вічну пам'ять нащадків?

3.Слово вчителя.

Ми живемо у вільній, незалежній державі, яку Т. Шевченко вимріяв, заради якої « карався» , мучився. трудився не тільки за життя. А й після смерті. Україна йому зобов’язана своєю волею.

Завдяки Кобзарю скарби української душі повною рікою влилися в загальний потік людської культури.

Шевченко є однією з найвищих вершин духу світового, одним з найбільших мислителів світу і водночас нашою українською совістю, нашим порадником, нашою найбільшою правдою.

Слова « Україна і Шевченко» стали для нас тотожними поняттями. Безсмертне слово Тараса живе, діє, бореться, заполонює серця все нових і нових читачів. Воно завжди з нами.

Тараса Шевченка вшановують 9 березня, саме першу декаду цього місяця називають Шевченковими днями.

Особливе місце, зв’язане з вшануванням пам’яті Т. Шевченка, належить всесвітньо відомій Тарасовій горі, де поховано великого Кобзаря.

Починаючи з 1962 року, щорічно присуджується премії імені Т.Г. Шевченка за найвидатніші досягнення літератури і мистецтва.

На тексти і мотиви «Кобзаря» 120 композиторів створили біля 500 хорових, сольних, оперних, хореографічних та інших творів, а весь «Кобзар» нараховує … 227 назв.

Ім’ям Т. Шевченка названі заводи , навчальні заклади, вулиці, бульвари. Могила поета оголошена державним заповідником.

Створено ряд музеїв поета. Мільйонними тиражами видаються його твори, на яких виховуються нові покоління молоді.

Ім’я Шевченка стало в наш час символом боротьби проти насильства, проти гніту, проти посягання на священні права людини — свободу і незалежність.

Список перекладчів-популяризаторів Шевченкового «Кобзаря» в різних країнах світу налічує понад сотню імен, серед них такі знамениті майстри слова, як Є. Войнич, Джон Вір, Флоренс Рандел, Лайвсен, Дж. Ліндсей, М. Садовяну, Дм. Методієв, М. Якубець, Андор Габор, Дьюла Ійєш, Влад. Сирокомля, Етторе Ло Гатто, Емі Сяо, Еріх Вайнерт, Альфред Курелла, Комацу Сіосуке. Чимало з них спеціально вивчали українську мову, щоб читати Шевченка в оригіналі.

За рішенням ЮНЕСКО ювілеї Т. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади «Кобзаря».

Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам’ятники, встановлені як у містах України, так і в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті; Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо.

«Юні друзі, дорожіть Шевченком!.. Хочеться вірити, що, вступаючи в нове тисячоліття, на Вашому шляху завжди буде Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово!» (О.Гончар).

4. Технологія « Мікрофон».

- Поясніть, як ви розумієте епіграф до уроку.

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.

1.Бесіда.

- Чи збулися ваші сподівання щодо сьогоднішнього уроку?

- Чи досягли ви поставлених цілей?

- Що найбільше вдалося вашій групі сьогодні. А що – ні? Чому?

- Як оцінюєте власну роботу на уроці?

2. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

3. Вправа « Барометр настрою».

Домашнє завдання.

Обов’язкове:

Дібрати цитатний матеріал до контрольного твору – роздуму за творчістю Т.Шевченка.

На вибір:

1. Створити буклет або стіннівку « Народна любов і шана Кобзареві».

2.Написати есе « Життєві уроки, подаровані мені творами Т. Шевченка».

3.Скласти вірш – присвяту Т. Шевченку.

Додаток 1

Додаток 2

Картка жовтого кольору

Перший рівень

Продовжіть речення

1. У якому році народився Т. Шевченко? (1814р.)

2. Скільки дітей було в сім’ї Шевченків? (5)

3. У яких селах бігав босоногий Тарас? (Кирилівка, Моринці)

4. Ім’я діда, від якого малий Тарас багато чув про гайдамаків. (Іван.)

5. Кріпаком якого пана був Т. Шевченко? (Енгельгарда)

6. Хто був першим деспотом у його житті? (П’яний дяк)

7. У скількох церковних малярів побував малий Тарас? (У трьох)

8. Що сталося в житті Т. Шевченка 22 квітня 1838 року? (Викуп з кріпацтва)

9. Хто такий Ширяєв? (Малярних справ майстер)

10. Хто допомагав Т. Шевченкові дістати волю у звільненні з кріпацтва? (Брюллов, Жуковський, Венеціанов, Гребінка, Григорович)

11. Де навчався Тарас після викупу з кріпацтва? ( В Академії мистецтв)

12. Коли Тарас повернувся в Україну? (1843 р.)

Картка оранжевого кольору

Другий рівень

Дайте відповіді на запитання

1. Коли і в кого почав навчатися грамоті Т. Шевченко? ( У школі в дяка Павла Рубана, на прізвисько Совгир.)

2. Назвіть імена братів і сестер Т. Шевченка. ( Два брати – Йосип і Микита, 5 сестер – Катерина, Марія, Ярина, Марія, Марія.)

3. Хто був першим учителем малювання Т. Шевченка? (Ширяєв)

4. Як сталося, що Т. Шевченко потрапив до Академії мистецтв? (Його примітив Сошенко)

5. Коли Т. Шевченка було звільнено з кріпацтва? (1838 р.)

6. Які нагороди одержав Т. Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв? (Три срібні медалі)

7. Чому Т. Шевченко – улюблений учень К. Брюллова і найкращий в Академії, одержав лише скромні відзнаки ( срібні медалі II ступеня) і не отримав жаданого для всіх тодішніх живописців відрядження до Італії? (На екзамені не представив обов’язкові композиції на біблійні та античні сюжети)

8. Що було справжньою причиною заслання Т. Шевченка? (Альбом «Три літа», поема «Сон»)

9. Як було покарано Т. Шевченка за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві? (Відправлено на заслання в Оренбург, в солдати із забороною писати й малювати)

10. Хто клопотався про помилування Т. Шевченка після смерті Миколи I? ( Родина Толстих, Сєраковський, брати Жемчужнікови)

11. Назвіть перший друкований твір Шевченка. Якими словами він починається?

12. На якому році життя помер Т. Шевченко і де його було поховано? (1861 р., на 48 році, прожив 47 років і 1 день. На Байковому кладовищі.

Третій рівень

Картка голубого кольору

Відгадати за підказкою назву твору Т. Шевченка.

1. Вірш написано в 1847 році, в Орську, у ньому розпові­дається про випадок з дитинства Тараса, його дружбу з Оксаною Коваленко; у тексті э слова: рай, сонце, небо, є рядки: Утирала мої сльози, І поцілувала...

Відповідь: «Мені тринадцятий минало...».

2. Цей твір увійшов до першого видання «Кобзаря» 1840 р. і вважається найвідомішим з ранньої творчості поета; у Шевченка є картина на той самий сюжет; є слова: москалі, Московщина; є рядки:

Полюбила молодого,

В садочок ходила,

Поки себе, свою волю Там занапастила.

Відповідь: «Катерина».

3. Вірш-балада із циклу «В казематі» написано в 1847 році; він співається як народна пісня, чудово звучить у виконанні чо­ловічого квартету «Явір»; є слова: козак, могила, гетьман, треті півні; є рядки:

Провалився козак,

Стрепенувся байрак,

А могила застогнала.

Відповідь: «За \байраком байрак».

4. Цей вірш — своєрідний поетичний вступ до «Кобзаря» 1840 р., у ньому розкривається зміст усієї збірки; у скороченому вигляді співається як народна пісня; є: слова: сирота, чужина, кобзар, лихо, журба; є рядки:

'Привітай же, моя ненько,

Моя Україно,

Моїх діток нерозумних,

Як свою дитину.

Відповідь: «Думи мої, думи мої».

5. Цей твір був виданий уперше в 1841 році окремим ви-

данням, потім увійшов до «Кобзаря» 1860 р.; назва І частини — «Інтродукція», назва III частини — «Конфедерати»; є: Умань, Іван Гонта, Галайда; є рядки:

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами Текла-червоніла.

Відповідь: «Гайдамаки».

6. Цей твір присвячено видатному українському письменни­кові, якого Т. Шевченко називає «другом», «батьком»; поезію на­писано в ранній — романтичний — період творчості Т. Шевченка; образи твору: «чайка», «синє море», «воля», «червоні жупани», «слава козацькая», «дівчина під вербою»; є рядки:

Смійся, лютий враже!

Та не дуже, бо все гине —

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня Не вмре не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Без золота, без каменю,

Без хитрої мови,

А голосна та правдива,

Як Господа слово.

Відповідь: «До Основ’яненка».

7. Цей твір Т. Шевченко присвятив відомому письменникові- співвітчизнику; поезію написано в період «трьох літ», останньою

в 1844 р.; образи твору: «велике слово», «вольнії гармати», «леп­та удовиці»; рядки з твору:

Всі оглухли — похилились В кайданах... байдуже...

Ти смієшся, а я плачу,

Великий мій друже.

Відповідь: «Гоголю».

8. Твір написано як відповідь реакційному історикові А. Скальковському, який паплюжив гайдамацький рух, називав його розбійницьким; у творі згадано Мотронинський монастир, поблизу якого Гайдамаки освячували зброю для боротьби під час повстання 1768 року; образи твору: «народ темний», «живе серце», «огонь новий», «овеча натура»; рядки з твору:

Дуріть дітей.

І брата сліпого,

Дуріть себе, чужих людей,

Та не дуріть Бога.

Відповідь: «Холодний Яр».

9. За жанром цей твір — соціально-побутова поема, у якій звучить тема трагічного материнства; у творі широко використано народну пісенну творчість; афористичні вислови з твору:

А зле безталання ...Не дай, Боже,

Зострінеться всюди, Такого дожити.

І на шляху, і без шляху, Не дай, Боже, в багатого

Усюди, де люде. І пить попросити.

Тече вода і на гору Багатому в хату. А вбогому в яру треба Криницю копати.

Рядки з твору:

Одуріла!.. І цеглину Муштрує, то лає,

То годує, як дитину,

Й сином називає.

І нищечком тихесенько Крізь сльози співає.

Відповідь: «Сова».

10. За епіграф до цього твору взято слова з Біблії; твір звер­нено до української еліти; афористичні вислови з твору:

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Умийтеся! Образ Божий Багном не скверніте.

Якби, ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми...

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає.

Фінальні рядки з твору:

І забудеться срамотня Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Відповідь: «І мертвим, і живим...».

Картка фіолетового кольору

Четвертий рівень

Скласти сенкани « Кобзар», « Шевченко», « Людина»; акровірш, діаманту ( на вибір).

Наприклад (акровірш, сенкани)

Шевченкові вірші дарують

Енергію, силу, завзяття.

В Шевченкових піснях струмують

Чарівність, кохання, прокляття.

Елегія тиха й сумна

Нам серце глибоко ранить.

Коли прочитаєш його –

Ох, як же він віршами п’янить.

Той, що любив Україну,

А жив весь вік на чужині.

Радо співав про калину,

А вербу посадив у пустині.

Сам один, як верба край долини.

Шевченко

Талановитий, незабутній

Працює, творить, мріє

Безсмертний Прометей на Олімпі слави

Митець

ДОДАТОК 3 . ЗАВДАННЯ ДЛЯ « ДОМАШНІХ» ГРУП

Дібрати літературу та вибрати матеріал до вказаної теми. Систематизувати знайдені матеріали та підготувати виступ, повідомлення, тези доповіді, розповідь ( на вибір).

І група. « Значення творчості Тараса Шевченка»

План

1. Кобзар народний поет.

2. Основоположник нової української літератури.

3. Роль митця у розвитку української літературної мови.

Тези повідомлення

1. Кобзар — народний поет.

Творчість є зразком нерозривного зв’язку поезії з життям народу.

Творчість відбила досвід селянського антикріпосницького руху, прагнення мас, їх ненависть до експлуататорів, волю до боротьби, віру в краще майбутнє.

Червоною ниткою через його творчість проходить ідея народного повстання.

Боровся за вільну сім’ю народів, обстоював братство слов’янських народів, закликав до спільної боротьби.

Його патріотизм — це патріотизм борця, для якого щастя і воля батьківщини полягають у щасті і волі для трудящих.

2. Основоположник нової української літератури.

Родоначальник революційно-демократичного напряму нової української літератури.

Грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, непримиренний ворог поміщиків і царизму.

Утвердив критичний реалізм в українській літературі, розкрив народне життя в усій його повноті й багатогранності, показав суспільні відносини, класову боротьбу свого часу.

Вніс у вітчизняну літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучив її до кращих досягнень світової літератури.

Шляхом Т. Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники — Марко Вовчок, Панас Мирний, І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбинський, Леся Українка та ін.

Політичні, моральні, естетичні погляди Т. Шевченка, теми, сюжети, образи його творів мали й мають велике значення також для розвитку інших видів мистецтва:

— своє вираження вони знайшли у творчості багатьох композиторів, як українських (П. Ніщинського, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, Г. Майбороди, П. Майбороди), так і російських (М. Мусоргського, О. Сєдова, С. Рахманінова та інших);

— сюжети й образи «Кобзаря» відбилися в численних картинах, малюнках, скульптурах українських художників і скульпторів В. Штернберга, Я. де Бальмена, К. Трутовського, М. Пимоненка, О. Сластіона, І. Їжакевича, В. Касіяна, М. Дерегуса, І. Гончара та багатьох інших;

— численною є кількість портретів поета, картин і малюнків, що зображують різні епізоди його життя;

— міцно ввійшли до репертуару наших театрів п’єса «Назар Стодоля», інсценізовані поеми «Катерина», «Гайдамаки», «Наймичка». За цими ж творами написані сценарії кінофільмів, які ми бачимо в кінотеатрах та на телеекранах.

3. Роль митця у розвитку української літературної мови.

Утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменника, преси, театру тощо.

Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Т. Шевченка. Він відібрав із загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве, розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.

Сміливо ввів у свої твори для передачі філософських, політичних, літературних та інших понять книжні слова і вирази, слов’янізми. А також слова іншомовного походження для створення відповідного історичного або місцевого колориту.Мова його стала зразком для наступних українських письменників.

ІІ група. «Мистецька спадщина Шевченка»

План

1.Живописна спадщина Т. Шевченка.

2.Картини селянської тематики.

3.«Мальовнича Україна».

4.Казахська тематика.

5.Мистецький доробок Шевченка-портретиста.

Тарас Шевченко – художник

В історії світової культури Шевченко посідає особливе місце. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Художній хист прокинувся в Тараса ще в дитинстві і складними тернистими дорогами привів його до Академії художеств, рятував у найтяжчі хвилини життя од відчаю та розпуки.

Живописна спадщина Шевченка налічує близько 1200 робіт (олійних, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Уже сама кількість полотен свідчить, що малярству Тарас Григорович приділяв велику увагу. Однак за життя поета сучасники не мали чіткого уявлення про нього як художника.

Микола Жулинський відзначає: «Мистецька спадщина Шевченка – художника нараховує 835 творів – живописних полотен, рисунків, офортів та ескізів (із них 300 не найдено). Був він першокласним акварелістом – відомо його 210 акварелей, передусім пейзажів, які за рівнем мистецької досконалості є в ряду світових здобутків малярства; блискучим портретистом – психологом, про що свідчать 150 портретів, з яких 43 – автопортрети; офортистом – відомі 6 офортів серії «Мальовнича Україна» та 21 офорт, виконаний в останні роки життя; чудовим рисувальником – залишилося 230 олівцевих рисунків ландшафтів України, етюдів з натури, виконаних в Аральській та Картауській експедиціях.

За півроку до смерті, 2 вересня 1860 р., Рада Академії художеств присвоїла Шевченкові звання академіка гравюри. Щоправда, він уже не побачив диплома академіка і навіть на похороні ніхто не згадав про Т. Шевченка як художника.

Мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилася у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Люди, до яких потрапили роботи художника, часто не уявляли їхньої цінності.

Олійний автопортрет Тараса Шевченка 1840-1841 рр. зроблений у брюловській майстерні. Картина овальної форми. На портреті – надзвичайно витончене, інтелігентне, одухотворене обличчя юнака, що повернув голову в бік глядача. Високе, красиве чоло, проникливий погляд глибоких очей спрямований на глядача і водночас заглиблений у себе. Це надає образові таємничості й романтичності.

Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина – «Катерина» (1842 олія) створена за мотивами однойменної поеми Тараса Шевченка. Художник зобразив Катерину босою на тлі українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин-ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком.

На обличчі юної Катерини – вираз глибокої образи, сорому і покірності. На другому, затемненому, плані – спокусник-офіцер на коні.

Художник відтворив найтрагічніший момент з життя Катерини – розлуку з коханим. У творі відчувається талант художника, любов і співчуття до простої людини, протест проти соціальної несправедливості.

У 40-х роках Шевченко зробив малюнки до повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» й оповідання Г. Квітки – Ослов’яненка «Знахар». У цей час же час він почав вивчати техніку гравірування на металі, шукав нових способів та прийомів зображення.

У 1843 році Т. Шевченко їде на Україну. Найцікавішими живописними творами цього періоду є жанрові картини: «Селянська родина», «На пасіці». На картині «Селянська родина» ми бачимо убогу селянську хатину. Біля хати – молоде подружжя і дитина. Збоку розбитий глечик. Насторожений собака ніби вслухається в розповідь. За хатою сидить дід у киреї. Промені сонця фарбують золотом стіну хати, полотняні сорочки героїв. І в самому повітрі ніби розлита благодать.

Під час подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Мальовнича Україна» - альбом офортів, до якого він тоді ж таки зробив етюди з натури та ескізи. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, незвичайну історію, оригінальні звичаї. Для цього він звертається до графіки, зокрема до гравюри. Шевченко вважав гравюру найдемократичнішим видом мистецтва, доступним народові, адже з однієї гравірувальної дошки можна зробити до 100 відбитків. «Мальовничу Україну» Шевченко задумав видавати технікою офорту.

Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему.

У передпокої гетьманської столиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав – Туреччини, Польщі, Росії – з дорогими подарунками, привезеними Богданові Хмельницькому. На варті біля входу до світлиці, де відбувається Рада, стоять козаки. Під картиною художника вигравірувано пояснювальний текст українською та французькою мовами: «Із Цареграда, із Варшави і Москви прибували посли з великими дарами єднать Богдана і народ український, уже вольний і сильний…»

Офорт «Старости» зображує народний звичай сватання. Текст під ним розкриває зміст малюнка: «Покохавшись літо чи то два парубок з дівчиною, розпізнавши та уподобавши одне другого, парубок до дівчининого батька й матері посила старостів…»

Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, був автопортрет у солдацькому одязі, який називався «Тарас Шевченко і діти – байгуші».

Казахській тематиці присвячені такі твори художника: «Байгуші», «Казахський хлопчик, що грається з кішкою», «Казашка», «Казашка Катя», «Пісня молодого казаха», «Тріо», «Циган» та ін. Особливу увагу привертає серія картин «Притча про блудного сина», над якою Шевченко працював протягом піввіку.

У цій серії художник використав євангельську притчу про молодого гульвісу, показав моральне падіння купецького сина. Тут і картярство, і пиятика, і розбишацтво, і як наслідок – покарання: екзекуції, побої, тюремне ув’язнення. Перебуваючи на засланні, Тарас Григорович малював пейзажі, передаючи на них неозору широчінь Казахстану. У 1850 році він створив низку прекрасних акварелей, на яких зобразив стихію казахського неба, краєвиди Аральського моря: «Пожежа в степу», «Форт Кара-Бутаг», «Місячна ніч на Кос-Аралі». Завдяки втіленому доборові складної гами кольорів Шевченко майстерно відтворював на картинах суху безвітряну спеку чи холодну ніч, чисте прозоре чи вологе або запилене повітря.

Тарас Шевченко створив багато портретів. Найвидатніші з них: О. П. Закревського, І. І. Закревської, М. Рєпніна, княгині Кейкуатової, А. Ускової, М. С. Щепкіна, А. Олдриджа та ін.

Мистецький доробок Шевченка – величезне досягнення всієї української художньої культури.

ІІІ група. « Світове значення творчості Т. Шевченка».

План

1. Видатні діячі світової культури про Кобзаря.

2. Світове значення творчості митця.

3. Прислів’я про Т. Шевченка.

Видатні діячі світової культури про Т. Шевченка.

«Твори Шевченка роблять людей кращими, ласкавішими, людянішими». (В. Островський — російський педагог)

«…Шевченка голос / В країні нашій вільній не змовкає / І він шукатиме в безсмертному народі» (Антанас Венцлоу)

«Тарас Шевченко був нашою потіхою і розрадою, нашою підпорою і натхненням…» (З канадської газети «Українське життя»)

«Шевченко — незвичайна постать на світовому літературному полі. Між увінчаними геніями світу важко знайти йому рівного, який би був своїм життям і творами подібний до нього… Тарас — це справжній по своїй суті будитель, вчитель, проводир і про-рок народу. Коротше кажучи, жодна нація не має поета, який би був так тісно зв’язаний з народом.» (Й. Абрам, Югославія)

«Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу… Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі.» (М. Якубець, Польща)

«Шевченко — одна з кращих пісень боротьби, яку співають у колоніальних … країнах, її співають народи… (Назим Хікмет, Туреччина)

Він (Шевченко) всюди… як свій, бо на Слов’янщині нема для нього чужої країни. «(Чеський вчений Е.Вавра)

«Шевченко через 100 років після своєї смерті зумів зібрати поетів усього світу і здружити їх.» (Італійський письменник Гвідо Пйовене)

«Могутність його бунтівного духу, відвага, з якою він атакує найміцніші твердині свого часу, ба, навіть нашого часу: чи це божество, чи самодержавство, теократія, нелюдяність, расове упередження, жорстокість, глупота чи невігластво.» (Англійський письменник Г. Маршалла)

«Геній Шевченка своєю творчістю зігріває серця мільйонів… і тому він схожий на сонце. А хіба сонце може належати лише одному народові»? (Вірменин Г. Севунц)

«Шевченко могутнім закликом будить гноблених усього світу. «(Француз Стебер)

Світове значення творчості Т. Шевченка.

Вивів українську літературу в ряди великих літератур.

Твори поета перекладені багатьма мовами світу.

Однією із складових частин світової науки про літературу є шевченкознавство, яке нараховує сотні досліджень різних наукових жанрів (монографії, літературні портрети, розвідки, нариси, статті, огляди) і творів художньої публіцистики (біографічні романи, повісті, оповідання).

Вперше в історії він порушив тисячолітню німоту соціальних низів.

У своїх творах митець випромінював на скривджених всю силу великої любові, цілий океан ніжності, а трагедію сироти чи вдови підносив до світового рівня.

Прислів’я про Т. Шевченка.

Шевченко для людей — це безсмертний Прометей.

Шевченкове слово в віках не старіє.

Сяє геній Кобзаря, мов у темряві зоря.

Шевченкові думи переживуть віки.

Нове життя будуємо — Кобзаря голос чуємо.

Шевченкові пісні — наша сила.

Шевченко і Прометей — дорогі для людей.

Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.

Шевченко Тарас наче сонце для нас.

Шанує Шевченка Україна, як мати рідного сина.

Лиш Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

Шевченко в серцях наших буде, поки на небі сонце, а на землі житимуть люди.

Слово Тараса — наша зброя і окраса.

В наш чудовий час вічно житиме Тарас.

Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.

Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.

Література

1.Богосвятська А- М.І. Як зробити смачний, ароматний , кольоровий урок літератури. Методичний посібник.-Львів,2015.

2. Мартинчук Н. Вивчення творчості Шевченка в школі.- Видавництво « Ранок», 2009.

3. Пахаренко В. Українська література. Київ. «Генеза» 2004 рік.

4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок.- К.: Видавництво А.С.К.,2004.

5. Розробки уроків з української літератури для 9 класу. Бібіліотечка «Дивослово». 2007

рік. № 2

6. Скорський М. А. «Володар в царстві духа». Поетичний життєпис Тараса Шевченка.

Бібліотечка «Дивослово». 2008 рік № 3.

7. Чупринін О.О. Українська література.9клас.ІІ семестр.- Х.: Вид.група « Основа», 2011.

Автор. Руда Тетяна Василівна, вчитель математики Софіївської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Урок геометрії у 8 класі.

Тема. Площа трапеції.

Мета: формування предметних компетентностей: домогтися засвоєння теореми про площу трапеції; сформувати вміння застосовувати теорему до розв’язування задач;

формування ключових компетентностей: сприяти усвідомленню цінності значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві; формувати вміння доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію; формувати здатність застосовувати способи взаємодії в колективі; сприяти самовихованню ініціативності, відповідальності, упевненості в собі.

Очікувані результати.
Після уроку учні зможуть:

· формулювати теорему про площу трапеції;

· записувати та пояснювати формулу площі трапеції;

· розв’язувати задачі, що передбачають обчислення площі трапеції.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Методи і прийоми: фронтальна бесіда, дослідницький метод, робота в парах, метод створення ментальних карт, метод розв’язування задач.

Обладнання: картки із завданнями для парної роботи, комп’ютерна презентація.

Випереджальне домашнє завдання: індивідуальне – створити семантичні карти (ментальні карти) з теми «Трапеція» та підготуватися до зв’язної розповіді.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1) Організація класу. Створення емоційного настрою. Притча "Насіння".

Одного разу жінці приснився сон, що за прилавком мага+

зину стояв Господь Бог.

– Господи. Це Ти! – вигукнула вона радісно.

– Так, це Я, – відповів Бог.

– А що у Тебе можна купити?

– У мене можна купити все.

– У такому разі дай мені, будь ласка, здоров'я, щастя, любові,

успіху і багато грошей.

Бог приязно усміхнувся і пішов у підсобне приміщення. По деякому часі повернувся з маленькою паперовою коробочкою в руках.

– І це все? – вигукнула здивована й розчарована жінка.

– Так, це все, – відповів Бог і додав:

– Хіба ти не знала, що в моєму магазині продається тільки насіння?

Мораль цієї притчі. Якщо людина не готова докласти зусиль, щоб досягти бажаного, зробити власний внесок в успіх справи, їй не допоможе і Бог. Безумовно, добре було б домогтися успіху в справах, не вкладаючи нічого, але практика показує, що це неможливо. Зокрема, не можна навчитися чогось небудь, якщо не прикладати зусиль. Сподіваюся, що сьогодні на уроці ви, шановні діти, будете працьовитими та досягнете успіху.

2) Актуалізація суб’єктивного досвіду і опорних знань.

Зв’язні розповіді учнів за семантичними картами з теми «Трапеція» (випереджальне домашнє завдання).

ІІ. Етап цілевизначення та планування діяльності.

1. Представлення концепту теми.

Уже декілька уроків ми з вами вивчаємо площі многокутників. Ми знаємо, як знайти площу квадрата, прямокутника, трикутника, паралелограма, ромба. Розглянемо ще один многокутник – трапецію, про головні відомості цього чотирикутника ми щойно говорили. Тому зрозуміло, що сьогодні вивчаємо тему «Площа трапеції». Слайд 1.

Наше завдання – довести теорему про обчислення площі трапеції та вчитися застосовувати її для розв’язування задач.

ІІІ. Етап виконання плану діяльності.

1) Повторення формул обчислення площ та властивості площ фігур на площині.

Бесіда за запитаннями.

Назвіть формулу обчислення площі прямокутника. Слайд 2.

Пригадайте за якою формулою обчислюється площа прямокутного трикутника.

Назвіть найбільш вживану формулу трикутника.

Як обчислити площу паралелограма?

Пригадайте основні властивості площ. Слайд 3.

З площ яких фігур складається площа трапеції ? Слайд 4.

2) Робота в парах. Пари отримують різні завдання.

І пара.

1. Розділіть трапецію на два прямокутних трикутника і прямокутник.

2. Довести ,що S трапеції дорівнює добутку півсуми її основ на висоту.

ІІ пара.

1.Розділіть трапецію ABCD на два трикутника і проведіть висоту h на основу AD

2. Довести, що S трапеції дорівнює добутку півсуми її основ на висоту.

ІІІ пара.

1. Розділіть трапецію ABCD на три трикутника та проведіть висоту h.

2. Довести, що S трапеції дорівнює добутку півсуми її основ на висоту.

ІV пара.

1. Розділіть трапецію на паралелограм та трикутник.

2. Довести, що S трапеції дорівнює добутку півсуми її основ на висоту.

V пара.

1. Добудуйте трапецію до паралелограма АВЕД і проведіть висоту ВК.

2. Довести, що S трапеції дорівнює добутку півсуми її основ на висоту.

VІ пара.

1. Добудуйте трапецію до прямокутника.

2. Довести, що S трапеції дорівнює добутку півсуми її основ на висоту.

3) Презентація роботи в парах. Перевірка за слайдами 5-12.

4) Розв’язування задач. Слайди 13-17.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1) Рефлексивна бесіда.

Наш урок завершується, і я хочу сказати… Мені найбільше вдалось… А особливо вдалось…

Що я отримав(ла) від цього (уроку)?

За що можеш себе похвалити? За що можеш похвалити учителя?

Що думав? Що відчував? Чого досягнув? Що здивувало?

Як будував стосунки?

Чи вважаєте ви, що ми не дарма провели ці хвилини разом?

Для мене було відкриттям те, що…

Що на ваш погляд вдалось? А що ні? Чому? Що врахувати потрібно на майбутнє?

2) Оцінювання навчальних досягнень учнів.

3) Домашнє завдання. Обов’язково. 1) Вивчити формулу обчислення площі трапеції. 2) Розв’язати задачі за підручником №779, №785.

За бажанням. 1) Розв’язати задачі за підручником №789, №794. 2) Уявіть, що ви геометрична фігура, напишіть іншій геометричній фігурі та поясніть, чому ви є найбільш естетично привабливі.

ВОРКШОП

«Технології розвитку мотивації до навчання»

Мета: виробити практичні уміння у створенні інструментарію для деяких аспектів мотивації.

Завдання:

- ознайомити педагогів з новою формою проведення колективного навчального заходу – воркшопу, направленого на самостійне отримання знань учасниками;

- в процесі роботи виробити методичні рекомендації для посилення мотивації навчання учнів на уроці.

Кількість учасників: 14.

Форми проведення: робота в групах, вправа «Чотири вікна», активізуюча гра «Ведмеді», об’єднуюча гра «Пелюстки», рефлексивна вправа «Повторення»; динамічний мозковий штурм «Поради бувальця».

Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки, інформаційний матеріал, роздатковий матеріал, маркери (червоні, жовті, зелені), ноутбук.

Тривалість:1,5 - 2 год.

Термінологія: воркшоп.

Модель розміщення учасників: «Кафе».

План проведення

1.Розслаблена увага:

- вправа «Чотири вікна»;

- інформаційна довідка «Що таке воркшоп?»;

- знайомство з очікуваннями учасників.

2.Занурення в комплексний досвід:

- робота в групах (І та ІІ завдання);

- коротка пауза (активізуюча гра «Ведмеді»);

- робота в групах (ІІІ та ІV завдання);

- перерва (об’єднуюча гра «Пелюстки»);

- робота в групах (V завдання).

3.Активне оцінювання:

- рефлексивна вправа «Повторення»;

- динамічний мозковий штурм «Поради бувальця»;

- вручення сертифікатів;

- заключне слово ведучого.

Перебіг заходу

І. Розслаблена увага.

1) «Чотири вікна».

Звучить лірична мелодія.

Мета.Більше дізнатись один про одного.

Матеріали.Папір і олівці.

Час. 15хвилин.

Структура роботи. Кожний учасник складає лист паперу так, щоб отримати чотири одинакові частини. В них учасники пишуть свої відповіді на чотири запитання:

• Що ви дуже добре вмієте робити? (Три відповіді).

• Чим ви насолоджуєтеся? (Три відповіді).

• Місце, де б ви хотіли побувати.

• Мета, яку ви собі поставили на найближчі півроку.

Потім учасники об’єднуються в пари і діляться своїми думками один з одним. В кінці вправи відбувається обговорення в колі. Кожний ділиться однією із чотирьох відповідей.

2. Інформаційна довідка «Що таке воркшоп?».

Слово ведучого. Із усіх методів навчання найбільш ефективним для дорослих людей є воркшоп — короткостроковий семінар, або майстерня. Зазвичай воркшоп асоціюється з такими поняттями, як активність, експеримент, ризик, зміна, демократичне прийняття рішень, цілісне навчання. Він налаштовує людей на самовираження, на можливість внутрішніх змін, втілює надію на зустріч із привабливим співучасниками і надихаючим ведучим. Воркшоп ми визначаємо як інтенсивний навчальний захід, під час якого учасники вчаться, перш за все, дякуючи власній активній роботі. Навіть необхідні теоретичні «вкраплення», як правило, короткі та відіграють незначну роль. В центрі уваги знаходиться самостійне навчання учасників і інтенсивна групова взаємодія. Акцент робиться на отриманні динамічних знань. Учасники самі можуть визначати цілі навчання. Вони ділять з ведучим відповідальність за свій навчальний процес. За визначеннями Клауса Фопеля, воркшоп, це:

▼ Навчальна група, яка допомагає всім учасникам стати по закінченню навчання більш компетентними, ніж спочатку.

▼ Навчальний процес, в якому кожний бере активну участь.

▼ Навчальний процес, під час якого учасники багато дізнаються один про одного.

▼ Тренінг, результати якого залежать перш за все від внеску учасників і меншою мірою — від знань ведучого.

▼ Навчальний процес, у якому в центрі уваги — переживання учасників, а не компетентність ведучого.

▼ Можливість відкрити для себе, що знаєш і умієш більше, ніж думав до цього часу, і навчитися чогось від людей, від яких цього не очікував.

Я сподіваюсь, що в кінці воркшопу ви відчуєте, що отримали користь від роботи зі мною. В будь-якому випадку я маю надію, що ви не тільки навчитеся тут чогось нового, але і отримаєте задоволення від навчання.

3. Знайомство з очікуваннями учасників.

Напередодні заходу вчителям було запропоновано надіслати свої очікування на електронну пошту ведучого, які були узагальнені і роздруковані на плакаті.

- Систематизувати та узагальнити теоретичний матеріал з теми воркшопу.

- Познайомитися з новою формою методичної роботи та насолодитися її неординарністю.

- Взяти для себе те, що здається прийнятним, ефективним або цікавим.

- Відкрити перлинки педагогічних технік у своїх колег або поділитися власними, які відмиті від затеоретизованого пилу і відполіровані практикою.

- Приємно провести час у колі однодумців.

ІІ. Занурення в комплексний досвід.

1. Робота в групах.

І група

Інформаційний блок

Спробуйте на хвилинку відчути себе школярем. Що вони найчастіше чують у школі і вдома? Від учителів і батьків вони чують приблизно однакове: «Ти повинен добре вчитися!», «Ти повинен думати про майбутнє!», «Ти повинен поважати старших» і т. д. Майже немає звертань, побудованих у модальності можливого: «Ти можеш», «Ти маєш право», «Тобі цікаво» і т. д.

А тепер перейдіть у позицію вчителя або батька. Що вони говорять про себе, звертаючись до підлітка або юнака? Як правило це: «Я можу тебе покарати», «Я старша й розумніша», «Я знаю, що робити».

Що ж виходить у результаті? Відбувається чітко виражене протиріччя в модальності звертання до учня. Ті мовні засоби, які спрямовані на нього, формуються в модальності повинності, а те, що стосується самих дорослих (учителів, батьків), — у модальності можли­вого. Діти розуміють, що вони «не можуть нічого», для них одні заборони, а дорослі — «можуть все», у них — повна свобода дій.

Ця очевидна несправедливість загострює їхню вза­ємодію з дорослими й у ряді випадків стає при­чиною конфліктів. Не можна забувати про те, що модальність повинності взагалі важко переноситься людиною, це відчуття викликає в неї тривожні, стресо­ві стани, страх виявитися неспроможним. Безумовно, модальність повинності у звертанні вчителя до учня необхідно звести до мінімуму.

Фраза: “Мене гнітить шум, який ти виробляєш” – це конструктивне зауваження.

Конструктивні зауваження:

· вчитель повідомляє, що він відчуває з приводу поведінки учня;

· сприяють появі в школярів бажання змінити поведінку;

· містять мінімум негативної оцінки дитини;

· вони не руйнують відносини “учитель” – “учень”.

Загальне правило: бажано повідомляти, опис фактів (неприйнятна ситуація) й про почуття. Другу частину зауваження – про конкретні міри до порушника дисципліни – не варто користуватися постійно.

Потренуймося!

Типова фраза Краще сказати
«Ти повинен добре вчитися!» «Я впевнений, що ти мо­жеш добре вчитися»
«Ти повинен думати про майбутнє!» «Цікаво, якою людиною ти хотів би стати? Яку профе­сію думаєш вибрати?»
«Ти повинен поважати старших!» «Ти знаєш, повага до стар­ших — це елемент загаль­ної культури людини»
«Ти повинен слухатися вчителів і батьків!» «Звичайно, ти можеш мати свою власну думку, але до думки старших корисно прислухатися»

Завдання.

Зліва запропоновані типові фрази, які вчителі й бать­ки часто говорять підліткам і юнакам. Напишіть інші фрази, у яких модальність повинності переведіть у мо­дальність можливого при збереженні загального змісту висловлення.

Типова фраза Краще сказати
«Ми у твої роки жили на­багато гірше! Ти повинен цінувати турботу старших!»
«Скільки можна ледарюва­ти! Ти повинен, нарешті, почати навчатися!»
«Ти постійно зриваєш мій урок! Ти повинен сидіти спокійно й уважно слуха­ти!»
«Давай щоденник, я на­пишу тобі зауваження! Ти повинен завжди мати із со­бою щоденник!»

ІІ група

Інформаційний блок

Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності (впливають на активізацію внутрішньої мотивації) Прийоми
1. Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом Прийоми зацікавлення, здивування: · наведення цікавих прикладів, парадоксальних фактів; · аналіз уривків із художньої літератури про життя й діяльність видатних науковців і громадських діячів; · цікаві аналогії; · порівняння наукових і народних тлумачень окремих мовних явищ; створення ситуації новизни, інформування про сучасні наукові дослідження.
2. Навчальні дискусії Прийом парадоксу.
3. Наочні Демонстрація.
4. Проблемно-пошукові · Створення проблемної ситуації (порівняння навчальних об’єктів, виділення суттєвих ознак, групування, класифікація, узагальнення, визначення протиріч тощо); · «мозкова атака»; · дослідницькі, прикладні, творчі, інформаційні проекти.
5. Практичні Виконання навчальних завдань (важливо дати учневі алгоритм виконання завдання).
6. Методи, які стимулюють пізнавальні запитання учнів Незакінчені завдання, тексти, які спонукають учнів ставити запитання або шукати правильні шляхи виконання; запитання, спрямовані на отримання додаткової інформації
7. Методи, що стимулюють ініціативу учнів · самостійне творче складання завдання; · самостійне складання завдань за аналогією з новим змістом; · пошук аналогій у повсякденному житті.
8. Методи, що стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності · Прийом навмисних помилок; · прийом спільного з учителем пошуку розв’язання проблеми; · прийом «лабіринту»; · прийом виконання практичних завдань.
9. Методи, що стимулюють колективну ініціативу й спільну діяльність · Створення ситуації змагання в різних видах діяльності; · створення ситуацій, що вимагають допомоги однокласнику; · створення ситуацій, які вимагають критики.

Завдання

Використовуючи методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності, переконайте учасників іншої групи (уявіть, що перед вами учні, які потребують настанов), що із завданням можна легко впоратися (приклад обираєте свій). Прагніть вселити впевненість в успіх. Запишіть свою промову.

І група

Інформаційний блок

Працюючи над формуванням мотивації дитини, потрібно враховувати психологічні особливості її віку (провідну діяльність, особистісно значущих для неї людей тощо), її індивідуальні особливості та специфіку предмета.

Завдання

Назвіть технології, методи, прийоми та особливості роботи з кожною віковою групою.

ІІ група

Інформаційний блок

«Діти хочуть і люблять навчатися. Але за тих умов, які ми для них створили, не можуть. Не можуть, бо не розуміють шкільної премудрості. А ми замість того, щоб розтлумачувати дітям незрозумілості, проходимо програму. Тому переважна більшість абсолютно здатних до продуктивного навчання дітей залишаються на узбіччі пізнання. А та частина наших учнів, які начебто успішно долають шкільну програму, досягають успіху не через розуміння, а через запам’ятовування.

Сьогодні учитель бере за взірець шкільні підручники. Вірить, що ті, хто їх складає і видає, вже напевно знають, що і як туди записати. На жаль, за експертними оцінками, українські підручники є найгіршими в Європі. Переважна більшість цих книжок просто шкідливі. Якби хтось хотів створити диверсію проти майбутнього України, то кращого способу, ніж направити до шкіл такі книжки, він би не видумав». (В. Підласий)

Завдання

Чи впливає вказана ситуація на мотивацію навчання? Як ви особисто забезпечуєте доступність навчального матеріалу, де б не залишилося місця жодному незрозумілому слову? Складіть перелік порад.

2. Коротка пауза (активізуюча гра «Ведмеді»).

Мета.Ця гра, заснована на співробітництві, підходить для малих груп. Вона підвищує рівень енергії, стимулює фантазію, інтегрує; дає учасникам можливість самим здійснювати контроль.

Час. 5 хвилин.

Структура роботи.Скажемо приблизно наступне: «Зараз ми спробуємо організувати гру, в якій можуть брати участь всі. Кожний учасник може сказати: «Я дещо знаю», і після цього всі хором запитують «Що?». Учасник відповідає: «Ми всі тепер бурі ведмеді» (або, наприклад, «кораблі», «вітряки»).

Група хором відповідає: «Так, ми всі хочемо бути ведмедями» (кораблями, вітряками). І всі перетворюються у відповідну тварину або предмет. Якщо ми «бурі ведмеді», то рухаємося великими кроками, розкачуючись із сторони в сторону; якщо ми «кораблі», то можемо витягнути руки, скласти з них «ніс корабля» і «пливти» по кімнаті. Всі залишаються «ведмедями» або «кораблями» до тих пір, поки хтось із учасників не скаже: «Я дещо знаю».

3.Робота в групах.

І група

Причинами низької мотивації навчання можуть бути: слабкездоров'я дітей, не враховуються індивідуальні особливості нервової системи учнів, відсутність мотивації досягнення успіхів, несформованість прийомів навчальної діяльності, недоліки в розвитку пізнавальних процесів (цей список можете доповнити).

Завдання.

Заповнити таблицю «Способи подолання причин низької успішності учнів»

Причини Ознаки Способи подолання
Слабкездоров'я дітей
Не враховуються індивідуальні особливості нервової системи учнів
Відсутність мотивації досягнення успіхів
Несформованість прийомів навчальної діяльності
Недоліки в розвитку пізнавальних процесів

ІІ група

· Мотив (від латин) - приводить до дії, спонукає до дії.

· Мотивація – спонукання, викликати активність, визначати її направленість.

· Мотиваційна сфера навчання учнів визначається наступними поняттями:

Смисл навчання – внутрішнє ставлення до навчання:

· Учень усвідомлює об’єктивну значимість навчання;

· Учень розуміє суб’єктивну значимість навчання.

Мотив навчання – причина, яка спонукає до дії, усвідомлена зацікавленість у кінцевому результаті навчальної дії.

Постановка мети – це направленість учня на виконання окремих дій, які входять у навчальну діяльність. Через постановку мети здійснюються мотиви навчання.

Емоції – реакція учня на внутрішні та зовнішні подразників.

Інтереси –пізнавально-емоційне ставлення учнів до навчання.

Завдання

На підставі власного досвіду із запропонованих тверджень обрати ті, що сприяють формуванню компонента мотиваційної сфери навчання – смисл навчання.

Задачі групи:

· Із запропонованого списку обрати тільки ті дії й установки, які працюють на формування смислу навчання. Якщо Ви вважаєте, що установок недостатньо в запропонованому списку, то можете додати.

· Обрані вами твердження написати на аркуші.

· Підготувати захист (з прикладами з власного досвіду).

Установки, дії педагога:

Ø Спільна робота з дітьми щодо постановки мети навчальної діяльності на уроці.

Ø Вибір засобів навчання.

Ø Урахування вікових особливостей учнів.

Ø Вибір дій відповідно до можливостей учнів.

Ø Використання проблемних ситуацій, дискусій.

Ø Нестандартні форми проведення уроків.

Ø Створення ситуації успіху.

Ø Створення атмосфери взаєморозуміння та співпраці на уроці.

Ø Впровадження групових, індивідуальних форм організації навчальної діяльності.

Ø Емоційне мовлення вчителя.

Ø Використання пізнавальних, дидактичних ігор тощо.

Ø Віра вчителя у можливості учнів.

Ø Застосування заохочення, покарання.

Ø Формування адекватної самооцінки учнів.

Ø Стимулювання учнів до вибору та самостійного використання різних способів виконання завдань.

Ø Оцінка діяльності учнів не тільки за кінцевим результатом, а й за процесом його виконання.

І група

Пропонуємо Вам, спираючись на власний досвід, обрати ті дії та установки, що сприяють формуванню компонента мотиваційної сфери навчання – мотив навчання.

Задачі групи:

· Із запропонованого списку обрати тільки ті дії та установки, що будуть працювати на формування мотиву навчання. Якщо Ви вважаєте, що цей список можна доповнити, то можете це зробити.

· Обрані вами ствердження написати на аркуші.

· Підготувати захист власного проекту(з прикладами із власного досвіду).

Установки, дії педагога:

Ø Спільна робота з дітьми щодо постановки мети навчальної діяльності на уроці.

Ø Вибір засобів навчання.

Ø Урахування вікових особливостей учнів.

Ø Вибір дій у відповідно до можливостей учнів.

Ø Використання проблемних ситуацій, дискусій.

Ø Нестандартні форми проведення уроків.

Ø Створення ситуації успіху.

Ø Створення атмосфери взаєморозуміння та співпраці на уроці.

Ø Впровадження групових, індивідуальних форм організації навчальної діяльності.

Ø Емоційне мовлення вчителя.

Ø Використання пізнавальних, дидактичних ігор тощо.

Ø Віра вчителя у можливості учнів.

Ø Застосування заохочення, покарання.

ІІ група

· Мотив навчання - причина, яка спонукає до дії, усвідомлена зацікавленість у кінцевому результаті навчальної дії.

Завдання

Пропонуємо Вам на підґрунті власної із запропонованих установок, дій учителя обрати ті, що сприяють формуванню компонента мотиваційної сфери навчання – постановка мети.

Задачі групи:

· Із запропонованого списку обрати тільки ті дії та установки, що будуть працювати на формування компоненту мотиваційної сфери навчання – емоційний настрій. Якщо Ви вважаєте, що цей список можна доповнити, то можете це зробити.

· Обрані Вами ствердження написати на аркуші.

· Підготувати захист власного проекту(з прикладами із власного досвіду)

Установки, дії педагога:

Ø Спільна робота з дітьми щодо постановки мети навчальної діяльності на уроці.

Ø Вибір засобів навчання.

Ø Урахування вікових особливостей учнів.

Ø Вибір дій у відповідно можливостям учнів.

Ø Використання проблемних ситуацій, дискусій.

Ø Нестандартні форми проведення уроків.

Ø Створення ситуації успіху.

Ø Створення атмосфери взаєморозуміння та співпраці на уроці.

Ø Впровадження групових, індивідуальних форм організації навчальної діяльності.

Ø Емоційне мовлення вчителя.

Ø Використання пізнавальних, дидактичних ігор тощо.

Ø Віра вчителя у можливості учнів.

Ø Застосування заохочення, догани.

4.Об’єднуюча гра «Пелюстки».

Мета.Ця вправасприяє розслабленню і підвищує впевненість у собі. Крім того, кожний може отримати багато особистих вражень від інших членів групи.

Ø Матеріали.Заготовлені бланки для кожного учасника (з порожніми пелюстками) і великий лист ватману, на якому зображена квітка з заповненими пелюстками.

Ø Час. 10-15хвилин.

Структура роботи.Учасники роблять в своїх бланках записи по темах, зазначених в зразку (1 пелюстка – три речі, які мені не подобаються, 2 пелюстка – три речі, які мені подобаються, 3 пелюстка – людина, якою я захоплююся, 4 пелюстка – щоб я хотів зробити на практиці, 5 пелюстка – чим я пишаюся). Працюють мовчки. Через десять хвилин можна пройти по кімнаті, показати іншим свою «квітку» і поговорити про те, що написано в кожній пелюстці. Слідкуйте за тим, щоб учасники не затримувалися і через 2-3 хвилини переходили до наступного співрозмовника. Після того, як кожен поговорить з усіма, відбувається короткий обмін думками в колі.Робота в групах

Завдання для І групи

Пропонуємо Вам на підґрунті власного досвіду із запропонованих установок, дій учителя обрати ті, що сприяють формуванню компонента мотиваційної сфери навчання – інтерес до навчання.

Задачі групи:

· Із запропонованого списку обрати тільки ті дії та установки, що будуть працювати на формування компоненту мотиваційної сфери навчання – інтерес до навчання.Якщо Ви вважаєте, що цей список можна доповнити, то можете це зробити.

· Обрані вами твердження написати на аркуші.

· Підготувати захист власного проекту (з прикладами із власного досвіду).

Установки, дії педагога:

Ø Спільна робота з дітьми щодо постановки мети навчальної діяльності на уроці.

Ø Вибір засобів навчання.

Ø Урахування вікових особливостей учнів.

Ø Вибір дій у відповідно можливостям учнів.

Ø Використання проблемних ситуацій, дискусій.

Ø Нестандартні форми проведення уроків.

Ø Створення ситуації успіху.

Ø Створення атмосфери взаєморозуміння та співпраці на уроці.

Ø Впровадження групових, індивідуальних форм організації навчальної діяльності.

Ø Емоційне мовлення вчителя.

Ø Використання пізнавальних, дидактичних ігор тощо.

Ø Віра вчителя у можливості учнів.

Ø Застосування заохочення, покарання.

Інтереси – пізнавально-емоційне ставлення учнів до навчання. Для вчителя це співвідношення сенсу навчання, характеру мотивів, зрілості мети особливостей емоцій.

Завдання для ІІ групи

Задачі групи:

· Із запропонованого списку обрати тільки ті дії та установки, що будуть працювати на формування компоненту мотиваційної сфери навчання – емоційний настрій. Якщо ви вважаєте, що цей список можна доповнити, то можете це зробити.

· Обрані вами ствердження написати на аркуші.

· Підготувати захист власного проекту (з прикладами із власного досвіду).

Установки, дії педагога:

Ø Спільна робота з дітьми щодо постановки мети навчальної діяльності на уроці.

Ø Вибір засобів навчання.

Ø Урахування вікових особливостей учнів.

Ø Вибір дій у відповідно можливостям учнів.

Ø Використання проблемних ситуацій, дискусій.

Ø Нестандартні форми проведення уроків.

Ø Створення ситуації успіху.

Ø Створення атмосфери взаєморозуміння та співпраці на уроці.

Ø Впровадження групових, індивідуальних форм організації навчальної діяльності.

Ø Емоційне мовлення вчителя.

Ø Використання пізнавальних, дидактичних ігор тощо.

Ø Віра вчителя у можливості учнів.

Ø Застосування заохочення, покарання.

Емоції -реакція дитинина дію внутрішніх та зовнішніх збудників. Емоції залежать від особливостей навчальної діяльності учнів, вони супроводжують процес навчання. Діяльність, яка підтримується емоціями, результативніша.

ІІІ. Активне оцінювання.

1. Рефлексивна вправа «Повторення».

Мета.Ця вправа — хороший спосіб підведення уявного «балансу». Фізична активність стимулює мозочок і кору головного мозку, акцентує самостійність і відповідальність, дає можливість подивитися на те, що відбувається з новою перспективи. 

Гра сприяє консолідації та оцінці засвоєного матеріалу. Використовуємо її для швидкого вирішення проблем, «мозкового штурму», підведення підсумків. Повторення в такій формі приносить задоволення, тому що атмосфера гри містить в собі імпровізацію і можливість несподіванок.

Матеріали.Декілька м’ячів середнього розміру.

Час. 10 хвилин.

Структура роботи.Утворюємо команди з 4-5 учасників і всі встають у коло діаметром близько двох метрів. Я хочу показати вам спосіб повторення важливого матеріалу, над яким ми працювали. Для цього нам знадобиться м'яч. Правила такі. Кидаючи м'яч іншому учаснику команди, високо підкиньте його і запитаєте перед кидком: «Що ви вивчили на зустрічі?» Той, хто зловив м'яч повинен назвати щось, що він вивчив і зрозумів. Він може говорити спокійно, не потрібно поспішати. Потім киньте м'яч іншому учаснику. Говорити може тільки той, у кого м'яч. Не кидайте м'яч найближчим сусідам (тільки тому учаснику, який стоїть далеко від вас). У другому «колі» учасники запитують один одного про те, чого вони не зрозуміли на останній зустрічі.

2.Динамічний мозковий штурм «Поради бувальця».

Мета.У спокійній обстановці висловити якомога більше нових ідей.Матеріали.Плакатні листи і секундомір.Час.Встановіть разом з учасниками тимчасові рамки від 5 до 10 хвилин.Структура роботи.Домовтеся з групою про тему «мозкового штурму» («Поради бувальця. Мотивація навчання»). Учасники можуть спонтанно висловлювати будь-які ідеї, в тому числі незвичайні. Всі ідеї записуються на плакатному аркуші. Можливо, вам для цього знадобиться помічник. Як правило, виступ кожного учасника додатково стимулюють висловлювання інших членів групи.

Слідкуйте за тим, щоб ніхто не коментував те, що пропонують інші. Використовуйте кінестетичний інтелект учасників, пропонуючи їм:

- встати;

- змінити місце розташування в кімнаті;

- пострибати на одній нозі;

- встати на стілець;

- заплющити очі;

- походити по кімнаті;

- зупинитися в певному місці кімнати;

- зробити крок у будь-якому напрямку (тим, хто висловив свою думку).

3.Вручення сертифікатів.

Вручаємо учасникам сертифікати. Це не свідоцтва успішності, але підтвердження того, що учасник пройшов весь воркшоп від початку до кінця. Більшість людей цінують такі документи - вони мають ритуальне значення. Такі свідоцтва знайомі нам зі шкільних часів. Сертифікат символізує успішне завершення воркшопу. Кожен раз, коли учасник буде розглядати цей папір, у нього автоматично будуть виникати спогади, почуття і думки, важливі для подальшого навчання. 

Сертифікат виготовляємо привабливим. І нарешті, сертифікат підкреслює вашу значимість як ведучого. Це прекрасний маркетинговий захід з мінімальними витратами.

Література

1. Ксензова Г.Ю. Перспективні шкільні технології.

2. Левитес Д.Г. Школа для професіоналів, або сім уроків для тих, хто навчає. М.: Московський психолого – соціальний інститут, Вороніж: НПО «МОДЕК», 2001.

3. Петрушин В.І. Психологічні аспекти діяльності вчителя і класного керівника. М.: Педагогічний пошук, 2001.

4. Поташнік М.М., Левіт М.В. «Як підготувати та провести відкритий урок»(сучасна технологія).

5. Фопель К. Видавництво Генезис, Москва 2003 рік. Ефективний воркшоп.

Руда Т.В., заступник директора

Софіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Прийоми педагогічної техніки

Художник навчається змішувати фарби і наносити мазки на полотно. Музикант навчається етюдів. Журналіст іписьменник опановують прийоми писемного мовлення. Справжній учитель теж змішує фарби, розучує етюди, засвоює прийоми— однак це педагогічні фарби, етюди, прийоми… Ось учитель— майстер, віртуоз. Як за нотами грає він свій урок. Ілише інший учи- тель знає, скільки праці докладено для засвоєння гам іетюдів, для того, щоб ноти, ритми імелодії злились умузику уроку. Майстерність— це ремесло зі знаком досконалості. Майстрів не так багато. Але єчимало справжніх професіоналів. Вони зазвичай мають свої хитрощі, прийоми. Сильних педагогічних прийомів не так багато— часто хороший професіонал активно послуговується двома-трьома «секретами».

Ефективність навчального процесу безпосередньо залежить не тільки від знання вчителем викладеного матеріалу, але й від уміння піднести цю інформацію. Педагогічна техніка - це найважливіший компонент майстерності викладача, що дозволяє йому розвиватися і вдосконалюватися у своїй професії.

Що таке педагогічна техніка

Вперше цей термін з'явився в підручниках з педагогіки і дидактиці на початку минулого століття. З тих пір його дослідженням займалося і продовжує займатися багато вчених, які так і не прийшли до єдиної думки з приводу точного трактування цього явища. Але якщо об'єднати всі праці великих педагогів, то можна зробити узагальнений висновок. Так, педагогічна техніка являє собою набір засобів, прийомів і методів, який допомагає вчителю налагодити контакт з вихованцями і грамотно викласти інформаційний матеріал. Вона може виражатися практично у всьому, що робить учитель: у тому, як він читає лекцію, як розставляє необхідні смислові акценти, як привертає увагу аудиторії, налаштовує її на робочий лад.

Педагогічна техніка – це в якійсь мірі стиль викладання. Він ґрунтується на певних правилах, моральних нормах, якими повинен керуватися вчитель. Однак у той же час у кожного педагога цей індивідуальний стиль.

Компоненти педагогічної техніки

Першим вчителем, спробували описати структуру розглянутого нами поняття, став А. С. Макаренко. Цей чоловік увійшов в навчальну літературу по дидактиці як видатний педагог свого часу. Звичайно, через роки у нього з'явилися послідовники, і таких було чимало. Зараз же, за підсумками накопиченого досвіду, виділяють наступні компоненти такого поняття, як педагогічна техніка:

  • Перцептивні здібності, що виражаються в розвитку пам'яті, уяви і спостережливості.
  • Комунікативні навички, які проявляються в умінні налагоджувати контакт з аудиторією.
  • Зовнішній вигляд педагога (доглянутість, а також загальний стиль).
  • Вміння використовувати вербальні (багатство словникового запасу, технічна грамотність) і невербальні (дикція, інтонація і смислові акценти) засоби спілкування.
  • До педагогічної техніки відноситься також здатність керувати собою (контролювати ходу, жести, міміку, поставу).

Вчитель і його зовнішній вигляд

Зовнішній вигляд учителя запам'ятовується учням відразу, як вони побачили його вперше, і це враження з часом дуже важко змінити. Не секрет, що діти хочуть мати вчителя із приємною зовнішністю, елегантно одягненого, охайного, з привабливим макіяжем, модною зачіскою та хорошими манерами. Від учнів початкових класів нерідко можна почути, що в них «найкрасивіша» або «найкраща» вчителька. У підлітковому віці учні звертають не менше уваги на це питання. Але якщо в початковій школі все це сприймається простіше, то у старшій школі вчитель, одягнений за модою 80-х років, може викликати до себе зневагу з боку своїх учнів. Тому, постаючи перед класом, учитель має бути впевнений, що він має гідний вигляд.

Зовнішній вигляд передбачає бездоганність у кожній деталі: акуратна зачіска, незухвалий одяг, начищене взуття, неяскравий макіяж, елегантність тощо. У зовнішньому вигляді також важлива міра, нічого не повинно бути «занадто», якщо лише відсутність міри не є способом привернути до себе зайву увагу та «запам'ятатись». Зовнішній вигляд залежить від кожної окремої особистості, саме тому вчительський імідж може бути як позитивним, так і негативним.

Що сьогодні вдягти на роботу?

Це далеко не просте запитання постає перед нами щоранку, а відповідь на нього залежить як від матеріальних можливостей, так і від смаку, стилю, погодних умов і звичок окремої людини.

Ідеальною формою одягу для вчителя є така, що сприяє зосередженню уваги учнів не на вивченні деталей одягу, а саме на засвоєнні матеріалу. Таким одягом може бути діловий костюм (з латинської «костюм» означає «спосіб життя»), що підкреслює професійні, особисті якості й офіційність стосунків з учнями. До ділового костюма відносять піджак зі спідницею або брюками та блузку.

Культура одягу має не менше значення, аніж культура поведінки. В одязі завжди мають бути присутні чистота й охайність. «Я не допускав у клас учителя, якщо він був неохайно вдягнений. Тому в нас стало звичкою ходити на роботу у кращому костюмі. І я сам виходив на роботу в найкращому своєму костюмі, який тільки в мене був», - писав А. Макаренко. Звісно, охайність у житті ще нікому не завадила.

Іншими словами, одяг є певною візитною карткою вчителя. «Одяг і одягає, й відкриває людину», стверджує відомий афоризм. Він повинен бути зручним і в той же час не суперечити загальноприйнятим вимогам пристойності. Психологія одягу розглядає оформлення зовнішності як багатовимірну інформацію про особу. При формуванні першого враження про особу одяг є найважливішою складовою, оскільки, як правило, він сприймається оточуючими як знак привабливості або непривабливості.

Кілька порад, яких варто дотримуватись учителю

Безперечно, зовнішній вигляд залежить від окремо взятої особистості. Але не слід забувати, що вчителі - це зразок для наслідування, тому їх зовнішній вигляд має бути бездоганним у всіх відношеннях. Адже вчителю, а особливо молодому, учні надто важко вибачають будь-які недоліки. Запропоновані рекомендації, знайдені на одному із сайтів, допоможуть вам запобігти помилкам, які нерідко зустрічаються в реальному житті.

· У гардеробі вчителя не має бути ультрамодного одягу, незвичайний фасон якого відволікає увагу учнів, а також убрання занадто яскравих тонів, що стомлює та дратує дітей.

· Не варто навіть молодому вчителю з'являтись у школі в шортах.

· Не втрачайте почуття міри: навчіться чітко визначати, коли необхідно вдягати класичний костюм, коли робочий халат, святкову сукню, а коли - светр і джинси.

· Не перетворюйтесь на «синю панчоху», тобто носіть той одяг, що вам до вподоби й до лиця: естетично витриманий, модний, елегантний.

· Не захоплюйтеся сіробуденним одягом.

· Не забувайте, що одяг завжди має бутиохайним, чистим, відпрасованим, зручним і не заважати працювати з класом.

· Не носіть тривалий час один і той же одяг. Варто якнайчастіше «оживляти» його, комбінувати, прикрашати.

· Не носіть взуття босоніж, на високих підборах, бо їх стукіт відволікає увагу учнів і, крім того, швидко стомлюються ноги.

· Не знаходьтесь у приміщенні в теплих чобітках.

· У жодному разі не перебувайте у приміщенні школи в головному уборі. Це стосується як чоловіків, так і жінок.

· Не забувайте, що довге розпущене волосся заважає під час роботи з учнями.

· Неприпустимо вчителям-чоловікам приходити до школи неголеними.

· Не експериментуйте надмірно зі своїм волоссям, аби химерні зачіски та часті зміни кольору не відволікали уваги учнів.

· Не рекомендується прикрашати себе занадто дорогими та яскравими коштовностями чи біжутерією, які, до того ж, заважають працювати та спілкуватися з учнями (довгі сережки чи намисто, каблучки на пальцях, «музичні» прикраси).

· Не варто користуватись дезодорантами, туалетною водою чи одеколоном з різким, сильним запахом.

У гармонії з одягом повинні знаходитися і інші складові стилю педагога: зачіска, макіяж, аксесуари.

До основних компонентів педагогічної техніки належать: уміння спілкуватися вербально (культура і техніка мовлення); уміння спілкуватися невербально (міміка, пантоміміка, зовнішній вигляд); уміння керувати своїм психофізичним станом (дихання, напруження м'язів, емоції, увага, уява, спостережливість).

Для успішної взаємодії з учнем слід адекватно оцінювати свою особистість. Особливої уваги вимагає вміння керувати емоційним станом. Завжди треба розуміти, що саме привноситься до конфліктної ситуації педагогом. Педагогічно доцільні стосунки ґрунтуються на взаємоповазі викладача і учня.

Спілкування- один із компонентів педагогічної діяльності. Відомо, що педагогічна діяльність складається з багатьох компонентів, серед яких: змістовий, методичний, соціально-психологічний. Коли вчитель іде на урок, то продумує змістовий і методичний компоненти, а соціально-психологічний, тобто спілкування, часто лишається поза його увагою. Якщо оволодіння першими двома компонентами відбувається у процесі навчання, то третьому, тобто спілкуванню, ніхто не навчає, хоча саме воно відіграє велику роль у нашому житті.

A.C. Макаренко стверджував, що "стати справжнім майстром педагогічної праці" можна тільки тоді, коли навчиться говорити "йди сюди" з 15-20 відтінками, відтворювати 20 нюансів у поставці, виразі обличчя, фігурі, голосі.

Педагогічний такт- це педагогічно грамотне спілкування у складних ситуаціях, уміння знайти педагогічно доцільний і ефективний спосіб впливу, почуття міри, швидкість реакції, здатність швидко оцінювати ситуацію та знаходити оптимальне рішення, вміння керувати своїми почуттями, не втрачати самовладання, емоційна урівноваженість у поєднанні з високою принциповістю та вимогливістю, з чуйним, людяним ставленням до студента, критичність і самокритичність в оцінці своєї праці та своїх вихованців, нетерпимість до шаблонів, формалізму, стандартних думок та справ, до бюрократизму і пихи, повага до особистості студента, розвитку їх людської гідності. Педагогічний такт реалізується у мовленні. Педагогічна діяльність - це ланцюг ситуацій і завдань, у розв'язанні яких можна простежити таку послідовність: педагогічна задача -> комунікативна задача -> мовленнєва задача. Слово - це основний інструмент педагогічної діяльності.

Педагогічно грамотне спілкування усуває у вихованців негативне емоційне напруження (страх, невпевненість); воно має викликати радість, бажання спільної діяльності. Оптимальне педагогічне спілкування - це спілкування, яке створює найкращі умови для розвитку мотивації студента, творчого характеру діяльності, для формування його особистості, забезпечує сприятливий психологічний клімат, попереджає створення психологічних бар'єрів, дозволяє максимально використовувати в навчальному процесі особистісні та професійні якості викладача.

Одним із найбільш важливих компонентів педагогічної майстерності є культура мови, що для педагога є інструментом передачі навчального матеріалу і засобом виховного впливу. Культура мовлення стає найважливішим показником духовного багатства педагога, його культури мислення і могутнім засобом формування особистості. На думку В.О. Сухомлинського, слово має лікувати, а не бути батогом.

Культура мовлення педагога- це мовленнєва майстерність, уміння вибрати стилістично доречний варіант виразно і дохідливо викладати думку. Культура мовлення педагога, як і будь-якої інтелігентної людини, передбачає високий рівень загальної культури і любов до рідної мови. Педагог, що володіє естетичною привабливістю голосу, багатством, змістовністю й образністю мовлення, здатний плідно вирішувати навчально-виховні завдання. Важливе значення мають сила, тембр, мелодійність, а також щирість і природність мовлення.

Лінгвіст Б.Н. Головін у праці "Основи культури мови" виокремлює такі компоненти культури мовлення: багатство, розмаїтість, точність, логічність, виразність, граматична правильність.

Багатий лексичний склад мови є помітною ознакою культури мовлення педагога. Проте багатство мови визначається не тільки кількістю слів, але й можливістю вживати їх у декількох значеннях. Лексичне багатство мови дає можливість виражати різноманітні почуття та думки.

Важливою ознакою культури мовлення єточність,що, як і виразність мовлення, досягається використанням багатьох мовних засобів. Обидві ці риси допомагають урізноманітити способи вираження думки, досягати правильності й уникати монотонності мовлення.

Однією з необхідних вимог до мовлення у процесі педагогічного спілкування єпростотаістислість якважливі ознаки усного висловлення. У мовленні викладача повинні переважати прості, неускладнені речення, які легше сприймаються студентами/учнями. Мовлення педагога має бути живим і виразним і, найголовніше, - правильним. Граматична правильність мови - це нормативність й уживання форми слів у побудові словосполучень і речень.

Велике значення для усного мовлення маєінтонація. Вона буваєдвох видів: логічна й емоційно-експресивна. Мета першої - виокремити певні слова і речення, вислови, що мають значеннєве навантаження; мета другої - допомогти викладачу передати свої почуття, своє ставлення до того, що розповідається.

Мовлення педагога досягає бажаних результатів лише в тому разі, якщо воно не тільки несе в собі інформацію про предмет, а й активізує думки і почуття студентів/учнів. Мова нерідко супроводжується мімікою і рухами. Це посилює емоційну й естетичну дію слова на студентів/учнів.

Вади мовлення педагога, недбалість у вимові закінчень слів, неправильні наголоси відволікають студентів від основного змісту, тому що студенти мимоволі починають зосереджувати на них увагу і при цьому не сприймають сутність розповіді.

Розкриваючи поняття "висока культура мови", С.І. Ожегов зазначає: "...це вміння правильно, точно і виразно передавати свої думки засобами мовлення. Правильним мовленням називається те, в якому дотримуються норм сучасної літературної мови... Але висока культура мови полягає не тільки в дотриманні норм, вона полягає ще й в умінні знайти не тільки точний засіб для вираження своєї думки, але і найбільш дохідливий (тобто найбільш виразний) та найбільш доречний (тобто придатний саме для цього випадку і, отже, стилістично виправданий)".

Для того щоб цікаво і продуктивно провести урок, вчителю недостатньо бути теоретично підготовленим до нього. Різноманітне подання інформації забезпечують прийоми педагогічної техніки. Вони являють собою методики, що описують, яким чином і в якій формі краще піднести учням той чи інший матеріал. Відомий у наші дні педагог Анатолій Гін представив світові книгу з описом прийомів педагогічної техніки. Їх існує величезна кількість, тому ми розглянемо основні, так би мовити, коротко.

Прийоми педагогічної техніки (за А. Гіном)

Вхід до уроку: учитель починає урок з «настройки» (речення-підказки, нескладні питання тощо).

Завершення уроку: чітко, традиційним словом або дією.

Приваблива мета: перед учнем постає проста, зрозуміла і приваблива для нього мета, при досягненні якої він хоч-не-хоч виконує і ту навчальну дію, яку планує педагог.

Здивуй! – учитель знаходить такий кут зору, щоб навіть повсякденне стало дивовижним.

Відтягнута відгадка: на початку уроку вчитель задає загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ для розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом; загадку дати наприкінці уроку, щоб розпочати з неї наступне заняття.

Фантастична добавка: учитель додає до реальної ситуації фантастику.

Спіймай помилку: пояснюючи матеріал, учитель навмисне припускається помилок.

Практичність теорії: введення в теорію учитель здійснює через практичну задачу, корисність якої очевидна учням.

Прес-конференція: учитель навмисне розкриває тему неповно, пропонуючи учням поставити такі питання, які розкривають її повністю.

Питання до тексту: перед вивченням навчального тексту дітям ставиться задача – скласти до нього список питань.

Інтелектуальна розминка: опитування за базовими питаннями.

«Так – чи ні»: учитель загадує дещо (число, предмет, літературного чи історичного героя тощо). Учні намагаються знайти відповідь за допомогою питань, які задають учителю. Питання формулюються так, щоб учитель відповідав тільки словами: «так», «ні», «і так, і ні».

М’яке опитування: тренувальне опитування (дві групи опитують по черзі, правильну відповідь дає експерт – сильний учень або вчитель)

Ідеальне опитування: учні самі оцінюють ступінь своєї підготовки й сповіщають про це учителя.

«Світлофор»: при опитуванні учні піднімають «світлофор» червоним або зеленим боком до вчителя, сигналізуючи про свою готовність відповідати або про свою згоду чи незгоду з відповіддю товариша.

Взаємоопитування: учні опитують одне одного за базовими листами. Самооцінювання або взаємооцінювання за поданими критеріями.

Гра у випадковість: учитель включає в урок елементи випадкового вибору. Театралізація: розігрується сценка на навчальну тему.

Своя опора(1): учень складає опорний конспект за новим матеріалом.

Своя опора(2): учень складає авторський опорний конспект всієї раніше вивченої теми.

Повторюємо з контролем(1): учні складають серію контрольних запитань до вивченого на уроці матеріалу.

Повторюємо з контролем(2): учні складають серію контрольних запитань до всієї раніше вивченої теми.

Повторюємо з розширенням: учні складають серію запитань, що доповнюють знання з нового матеріалу.

Свої приклади: учні готують свої приклади до нового матеріалу.

Опитування-підсумок: наприкінці уроку учитель ставить питання, що змушують до рефлексування уроку.

Обговорюємо домашнє завдання: учитель разом з учнями обговорює, яким має бути д/з, щоб новий матеріал був якісно відпрацьований.

Перетинання тем: учні підбирають або розробляють свої приклади, задачі, гіпотези, ідеї, запитання, які пов’язують останній вивчений матеріал із будь-якою раніше вивченою темою, яку пропонує учитель.

Ділова гра «Точка зору»: групи обговорюють свої аргументи з теми дискусії й можливі контраргументи суперників, вступають у дискусію; група спостерігачів оцінює, хто більш переконливий).

Ігрова мета: якщо необхідно виконати велику кількість одноманітних вправ, учитель вводить їх до складу ігрової оболонки, у якій ці дії виконуються для досягнення ігрової мети.

Проблемний діалог( евристична бесіда).

Ділова гра «Компетентність»: учасники – конкуренти (дві групи учнів складають для суперників запитання з теми); наймачі (група учнів, яка визначає переможця); арбітр (зазвичай, учитель, вирішує спірні питання).

Гра «НДЛ» - науково-дослідницька лабораторія (замовники, винахідники або дослідники, приймальна комісія).

Зразкова відповідь: учитель (або учень) надає свій приклад відповіді або виконання завдання.

«Руки геть!» – спеціальний знак заборони ставиться на стіл або вивішується на дошку. Чітка команда – учитель відпрацьовує з учнями декілька чітких команд (Вільна парта! Роботу закінчено! Увага! Невербальні команди).

Листок захисту – кожен учень може вписати своє прізвище і бути впевненим, що його сьогодні не спитають. Учитель підшиває ці листи.

Відтягнута реакція: учитель привчає учнів до паузи між питанням та відповіддю (не вигукувати з місця)

Вибірковий контроль: перевіряти роботи учнів вибірково.

Релейна контрольна робота: контрольна робота проводиться за текстами задач, розв’язаних раніше.

Бліц-контрольна: контроль у високому темпі, щоб виявити, наскільки прості учбові навички, якими зобов’язані оволодіти учні для подальшого успішного навчання.

Фактологічний диктант: диктант проводиться по базовим питанням у швидкому темпі.

Програмоване опитування: учень вибирає одну вірну відповідь з декількох запропонованих.

Тихе опитування: бесіда з одним чи декількома учнями напівпошепки (клас у цей час зайнятий іншою роботою).

Опитування ланцюжком: учні змагаються, виконуючи по черзі дії відповідно певному правилу, коли наступна дія залежить від попередньої; розповідь одного учня припиняється на будь-якому місці і передається іншому жестом учителя . Роль «психолог», «охоронець часу», «Фома невіруючий», «спонсор знань», «адвокат» та інші.

«Мордочки»: учні сигналізують про свій емоційний стан за допомогою карток із стилізованими малюнками.

«Резюме»: учні письмово відповідають на серію питань, які відображують їх відношення до уроку, навчального предмету, вчителя, до своєї праці. «Допоможіть мені!» - зошит на столі вчителя, у якому кожен може зробити свій запис: задати питання, звернутися з проханням тощо.

Вихід за межі: учитель виходить за межі підручника, свого предмету.

Порівняйте позиції: учитель сам обирає позицію оцінюваного.

Радьтеся: з будь-яких складних питань, проблем у взаєминах учитель радиться з дітьми.

Оцінка – не тільки бали. (Рейтингове оцінювання.

Кредит довіри. Своя валюта. Останнє слово.)

Рівні та види домашнього завдання

Три рівні домашнього завдання:

І рівень – обов’язковий мінімум (під силу всім учням);

ІІ рівень – тренувальний (для учнів, які бажають добре знати предмет);

ІІІ рівень – творче завдання.

Завдання масивом: задається великий масив задач в межах великої теми або для можливості самостійного вибору учнями.

Особливе завдання: талановиті учні отримують право на виконання особливо складного завдання, учитель всіляко підкреслює свою повагу до зваженого рішення учня скористатися чи ні цим правом. Творчість працює на майбутнє: виконуючи д/з, учні розробляють дидактичні матеріали.

Прийоми подачі д/з

Незвичайна звичайність: д/з незвичайним способом (пошта, лотерея тощо). Ідеальне завдання: учитель пропонує учням виконати вдома роботу за їх власним вибором і розумінням. Кожному – своя ділянка: кожний учень отримує свій варіант.

Повідомлення з ускладненням: учень отримує картку, на якій записано декілька слів, афоризм тощо, які він повинен включити у доповідь.

Таким чином, педагогічна техніка – сукупність прийомів, професійних умінь. ЇЇ засоби – мовлення і невербальні засоби спілкування. Педагогічна техніка є найважливішою складовою частиною професійної майстерності. Зовнішня виразність досягається наступним шляхом: слід навчитися диференціювати і адекватно інтерпритувати невербальну поведінку інших людей, розвивати вміння "читати обличчя", розуміти мову тіла, часу, простору у спілкуванні; необхідно прагнути розширити особистісний діапазон різних засобів шляхом тренувальних вправ (розвиток постави, ходи, міміки, організації простору, візуального контакту) і самоконтролю зовнішньої техніки; потрібно домагатися того, щоб використання зовнішньої техніки йшло органічно з внутрішнім переживанням як логічне продовження педагогічного завдання, думки і почуття учителя. Досягнення виразності педагогічної техніки - лише одна із сходинок до педагогічної майстерності. Техніка без усвідомлення завдань педагогічної дії, без розуміння мотивів діяльності учнів, істинної сутності результатів взаємодії залишиться порожньою формою, беззмістовною непрофесійною дією. Тож опанування її прийомами має здійснюватися в контексті підвищення загальної педагогічної культури вчителя. Говорячи про педагогічну культуру, зазначимо, що ідеальних людей не існує, а відповідно, не існує й ідеальних педагогів. Але, до найважливіших якостей викладача ми з упевненістю можемо зарахувати прагнення до самовдосконалення і творчості, а також щирість, вимогливість, відповідальність, почуття обов'язку, професійну гідність, точність та якість викладу своєї науки. Наявність цих якостей дозволяє з повагою і захопленням ставитися до тих, хто володіє ними.

Кiлькiсть переглядiв: 187